ФОРМУВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ ПРО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Важливість формування здорового способу життя у молодших шко­лярів обумовлена розумінням, що лише з раннього дитинства можна при­щепити основні знання, навички і звички з охорони здоров'я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Саме у молод­шому шкільному віці закладається майбутній потенціал здоров'я.

Вважаємо, що формування в молодших школярів уявлень і понять про здоровий спосіб життя буде успішним при дотриманні ряду педагогіч­них умов:

1)   виділення основних понять і уявлень про організм і здоровий спосіб життя, доступних для засвоєння молодшими школярами;

2)  визначення основних критеріїв сформованості культури здорово­го способу життя;

3)  освоєння дітьми виділених понять і уявлень при вивченні навча­льних предметів;

4)   забезпечення наступності у формуванні уявлень і понять про здоровий спосіб життя людини в учнів 1-4 класів;

5)  закріплення отриманих знань і практичне освоєння форм і спо­собів здорового способу життя.

Одним з головним завдань сучасного освітнього закладу є створен­ня умов, що гарантують збереження, зміцнення і формування здоров'я учнів. Загальноосвітня установа зможе успішно вирішувати поставлені завдання за умови, якщо стане «школою здорового способу життя», тобто використовуватиме систему здоров'язберігаючого навчання, де будь-яка діяльність школярів (учбова, спортивна, рухова активність, дозвілля, а також харчування та ін.) відповідатиме віковим фізіологічним нормативам і здійснюватиметься в допустимих санітарно-гігієнічних умовах.

Формування в молодших школярів уявлень і понять про здоровий спо­сіб життя слід розпочинати з діагностичної роботи, в процесі якої необхідно:

1.  Виявити початковий рівень уявлень і понять молодших школярів про організм людини і про здоров'язберігальні фактори.

2.  Встановити ступінь інтересу дітей до будови свого організму, ба­жання зберегти його здоровим.

3.  Виявити вміння дітей дотримуватися санітарно - гігієнічних вимог на практиці.

4.  Виявити рівень знань моральних норм з теми дослідження.

5.  Визначити ставлення батьків до проблеми формування в школя­рів елементарних уявлень про здоровий спосіб життя.

Ефективним засобом формування здорового засобу життя молод­ших школярів є здоров'язбережувальні технології. Здоров'язбережувальні технології - такі технології, що створюють безпечні умови для перебуван­ня, навчання та праці учнів у школі та ті, що вирішують завдання раціона­льної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчаль­ного та фізичного навантаження можливостям дитини. Мета здоров'язбережувальних освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати такі знання в повсякденному житті.

З погляду позитивного впливу на здоров'я учнів найбільш доцільни­ми є технології, які:

-    мають за основу комплексний характер збереження здоров'я;

-    беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров'я;

-    ураховують вікові та індивідуальні особливості учнів;

-     забезпечують запровадження цілей та змісту політики освітнього закладу щодо зміцнення здоров'я учнів та формування здорового способу життя;

-     постійно покращують санітарно-гігієнічні умови школи, матеріа­льно-технічну та навчальну базу;

-     заохочують учнів до участі у плануванні оздоровчої діяльності школи та до аналізу виконаної роботи;

-     залучають батьків до діяльності щодо збереження та зміцнення здоров'я дітей;

-      створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортні та безпечні умови життєдіяльності учнів і вчителів.

Пріоритетною формою збереження і зміцнення здоров'я школярів є фізкультурно-оздоровча діяльність. Зважаючи на те, що значне змен­шення рухової активності учнів призводить до погіршення їхнього стану здоров'я, зменшення адаптаційних можливостей організму, особлива увага в навчальних закладах має приділятися використанню різних засо­бів і форм фізичного виховання учнів.

Система заходів підвищення рівня фізичного здоров'я учнів перед­бачає: проведення позакласних, додаткових і самостійних занять із фізич­ними вправами (змагання, ігри, турніри, туристичні походи, конкурси, дні здоров'я), що задовольняють біологічну потребу дітей у русі.

У режим дня молодшого школяра включаються оздоровчі заняття: гімнастика до занять, фізкультхвилинки під час уроків, динамічні перерви та перерви, що мають ігровий, танцювальний або змагальний характер. Для учнів розробляються індивідуальні оздоровчі програми та профілакти­чно-оздоровчі заходи.

Однією з основних складових успіху в збереженні та зміцненні здо­ров'я молодших школярів є їхній позитивний психологічний та емоційний настрій. Він залежить від самопочуття у школі, сім'ї, колі друзів. Від того, яким чином організоване педагогічне середовище, залежить психічний та духовний світ учнів, їхнє бажання самовдосконалюватися та вести здоро­вий спосіб життя.

Висновки. Збереження здоров'я дітей, формування в них свідомого вибору здорового способу життя є актуальною проблемою, для розв'язання якої необхідна розробка і послідовне запровадження прин­ципово нових підходів до змісту і структурування освітніх завдань. Вирі­шення проблеми збереження здоров'я у молодших школярів передбачає пошук та розробку здоров'язбережувальних освітніх технологій, під якими розуміється сукупність засобів, методів, форм, прийомів організації та управління навчально-виховним процесом з метою формування в учнів здоров'язбережувальних компетенцій - системи знань, умінь, навичок, які сприяють здоров'ю у всіх сферах їх життєдіяльності.